Вірш « Над садом та й на крилах»

Чи помічали ви колись в житті,

Як солодко буває в миті ті,

Коли добро даруєш…просто… людям…

І посмішки тоді з усіх сторін, усюди?

І сонечко ласкаво так сміється,

І тьохкає, мов соловейко, серце,

І небо нам здається вмить осяжним,

А злети ввись – геройські та звитяжні.

Із добрих справ змайструєм собі крила,

З дитинства, навіть із народження,

Щоб враз злетіть назустріч мрії,

Не прагнучи від того нагородження.

Із добрих справ ми висадимо сад,

Сад у душі, де кожна квітка – вчинок.

Де кожен вчинок не зазнає зрад,

А доброта не знайде відпочинок.

Над садом ми літатимем на крилах,

На вічних крилах доброти.

Для кожного з нас  доля -  це як мрія!

Ах, скільки ж треба, щоби досягти?

Щоб посмішки з усіх сторін, усюди,

Коли добро даруєм…просто…людям…

Чи помічали ви колись в житті,

Як солодко буває в миті ці?