Змалечку нас привчають берегти природу чи, принаймні, не шкодити їй ще більше. Насправді, наше молоде покоління – це єдиний рятівний круг для майбутнього зеленого світу, а свідомо навчені діти – це гордість і найкраща пошана для їх батьків.

      Я – дев'ятикласниця. Зараз я почуваюся найщасливішою в усьому світі, бо мій клас – це не тільки те місце, де живе дружба і взаєморозуміння, а й турбота про довкілля. Мої однолітки – це насправді освічені люди, насамперед, у спілкуванні з природою, вони толерантні до свого природного «дому» і завжди охочі допомогти примножити зелений розмай, бо розуміють важливість цих вчинків. Хотілося б відзначити, що мої друзі розуміють це свідомо, без жодних нав'язувань чи примусів. Я вважаю, що ця риса, набута самостійно,  одна з найважливіших в ХХІ столітті.

      Заглядаю на 5 років вперед – це діти вже іншого покоління, що виростають жорстокі і байдужі.  Живучи з такими дітьми разом, складається враження, що цей світ втрачає сенс, бо ми змалечку повинні  з повагою відноситись до природи, свідомо робити чи не робити певних заходів для її примноження чи знищення.

      Свідомий вибір… Чи не таким він має бути для всіх нас? Чи не молоде  покоління має зрозуміти важливість життя в гармонії з усім навколишнім світом?
     Я за збереження довкілля! Я за чистоту природи! Я свідомо роблю свій вибір! Я хочу зберегти свій рідний дім! А ви?