8 грудня 2015 Президент України Петро Порошенко підписав Указ про вшанування пам'яті Івана Франка.

З метою вшанування пам’яті видатного українського письменника, вченого та громадського діяча Івана Яковича Франка, популяризації його літературної, публіцистичної, наукової спадщини, зважаючи на його вагомий внесок у становлення української нації, а також з нагоди відзначення у 2016 році пам’ятних дат – 160-річчя від дня народження та 100-річчя від дня смерті Івана Франка – в Будівельнівському НВК для учнів 5 – 9 класів була проведена літературна екскурсія «У долині  село лежить…» (Стежками Івана Франка). Епіграфом свята були слова М.Рильського: «Свята святих землі цієї, що у Франковій стороні. Шановні гості, зупиніться і поклоніться цій землі!» Екскурсоводи-ведучі ознайомили з місцями життя І.Франка (музеями). Учні візуально побували у м. Дрогобичі, де письменник навчався  у школі при монастирі, а потім у гімназії. Наступна зупинка біля старого трьохсотлітнього дуба, названого Франковим. Від цього дуба стежка веде вглиб лісу, по обидві боки – дерев’яні скульптури – символічні  образи  персонажів художніх творів І.Я.Франка. Поряд з дубом дзюркотить  джерельце, біля якого встановлено скульптуру літописця з розгорнутою книгою і схемою-маршрутом стежки. Стежка повертає ліворуч, де знаходиться скульптурне зображення батька письменника – Якова Франка. Наступна композиція присвячена матері – Марії. Стежка веде учнів далі, де на галявині показалася постать зажуреної вродливої дівчини. Скульптуру «Кохана» створено за мотивами збірки поезій «Зів’яле листя». Наступна композиція «Дзвін», на якій вирізьблено заклик поета-борця: « Гей, брати! В кого серце чистеє, руки сильнії, думка чесная – прокидайтеся!» Далі фігура «Прометей». Молодий юнак тримає в руці незгасний вогонь – символ життя. А на великій галявині розташувався «Майданчик казок І.Франка». Сюди наче переселились усі його казкові герої.  Це улюблене місце дітвори. Навкруги знову густий ліс. Праворуч лежать кам’яні брили – композиція  «Каменярі», створена за однойменною поезією Франка.  Стежка веде далі. Перед нами дуби – брати, що виросли з одного кореня. Поряд композиція «Мойсей», створена за  мотивами однойменної поеми, яка посідає особливе місце у творчості поета.

Ліс рідшає. Узлісся. Поміж дерев – групова композиція «Захар Беркут»: високочолого суворого старця, що сперся на руків’я меча, обступили тісним  колом воїни. Дерев’яний  частокіл, каміння, ставок – усе це нагадує село Тухлю ХІІІст., коли на Карпатську Русь напали ворожі монгольські орди.

З лісу потрапляємо на велику галявину, засаджену молодими деревцями. Це – Сад слави. Його засадили працівники  лісу Дрогобиччини. Прощаємося з лісом. А ось і село Нагуєвичи, де народився Великий письменник, де  промайнуло його дитинство. Переступаємо поріг хати, де побачили величезну піч, посередині кімнати – довгий дерев’яний стіл, мисник, веретена, діжі, скриня для святкового одягу. Переходимо в іншу кімнату – світлицю, у якій письменник працював, коли приїжджав до села. Тут відтворено робочий куточок Івана Яковича: стіл, документи, листи до вітчима, фотографії родини Франків…

З хати виходимо на подвір’я, оглядаємо криницю. А ось і відома кузня. Маленьке віконце, темні, закопчені стіни і стеля.

Скрізь чисто, охайно і, звичайно, буяють квіти: айстри, чорнобривці. Уся садиба огороджена високим березовим парканом.

Навпроти музею-садиби збудований будинок, у якому розміщено літературну експозицію музею І.Франка.

Ось і закінчилась  літературна екскурсія по стежках І.Франка. Ми «ходили» по тій землі, тими стежками, якими колись ходив великий поет. Відвідати  Франкові місця – це означає  зрозуміти джерела таланту письменника, твори якого пробуджують любов до всього прекрасного, до рідної землі, до українського слова. І хочеться вірити, що до нього не заросте народна стежка, до нього приходитимуть все нові й нові покоління.

Учитель української мови та літератури

Будівельнівського НВК Зюкіна Н.В.