4 березня у Будівельнівському НВК пройшло свято, присвячене Міжнародному жіночому дню. На святі були присутні мами, бабусі учнів. Для них декламували вірші Тутук Анастасія, Тутук Юлія, звучали пісні та частівки у виконанні учнів 6 класу. Учні початкових класів порадували виставою «Вовк і семеро козенят». Але найбільше всіх вразив вірш про бабусю учениці 9 класу Воробйової Діани.

Посивіли скроні, в очах з’явився сум.

Подивлюся на твої долоні і в голові мільйони дум:

Чому роки так швидко пролітають?

Чому найкращих першим забирають?

Чому в очах вже не світиться радість?

Чому на обличчі так помітна старість?

Я знаю, бабусю, ти мене найбільше любиш.

Нехай біжать літа, а ти онуку ніколи не забудеш.

Я знаю, люба, бачимось ми мало.

Та перешкоди ці… вже зовсім складно стало…

Асфальт, дорога і знайомий дім.

Мені так затишно і тепло в нім.

А з кухні завжди пахне пиріжками.

Відразу видно, нас вже тут чекали.

Біля дверей ти завжди з посмішкою зустрічаєш,

А потім з налитими слізьми очима проводжаєш.

І в цей весняний день я хочу тебе привітати.

Вклонитись низько і велике спасибі сказати.

За те, що навчала як на світі жити.

Сказала, що треба цей світ увесь полюбити.

Бажаю тобі, люба, здоров'я багато,

Щоб завжди стрічала ти нас біля хати.

Я хочу, щоб в твоїх очах вже сльози не блищали,

А діти і онуки радість дарували.